Чому ти говориш іноземною мовою як робот? Бо тобі бракує цього "секретного інгредієнта"

Чи мав ти колись таке ж збентеження: начебто вивчив тисячі слів, опанував товсті граматичні довідники, але щойно справа доходить до справжнього спілкування з іноземцями, одразу ж затинаєшся?

Або в голові порожньо, або мова суха й безбарвна, ніби декламуєш текст. Щойно співрозмовник починає говорити швидко, ти не встигаєш за ним і пів дня не можеш видавити з себе жодної повної відповіді. Це відчуття, ніби ти запрограмований робот, незграбний та ніяковий.

У чому ж насправді проблема?

Сьогодні я хочу поділитися з тобою секретом: тобі бракує не більшої кількості слів чи складніших речень, а того, що здатне "оживити" мову — секретної приправи.

Уявімо вивчення іноземної мови як навчання готувати

Давайте уявимо вивчення іноземної мови як навчання готувати страву.

Підручники та словникові додатки дали тобі найсвіжіші інгредієнти (лексика) та найточніші рецепти (граматика). Ти суворо дотримуєшся кроків: грам солі, ложка олії, все до дрібниць. Теоретично, ця страва мала б бути ідеальною.

Але чому те, що ти приготував, завжди здається дещо "бездушним"? Тоді як страви від шеф-кухаря ресторану або домашні страви, нашвидкуруч приготовані твоєю мамою, завжди мають такий особливий смак, що хочеться смакувати ще й ще?

Тому що вони опанували секрет, який не написано в жодному рецепті: приправи.

Та, здавалося б, невимушена зелена цибуля, імбир, часник, трохи соєвого соусу для посилення смаку, кілька крапель кунжутної олії перед подачею — це і є "приправи". У мові такою приправою є ті слова-паразити та слова-заповнювачі (Filler Words), за які нас колись критикували вчителі, вважаючи їх "неформальними".

В іспанській мові їх називають muletillas. Це не мовні помилки, а ключ до того, щоб зробити розмову людяною, плавною та природною.

Яку ж чарівну дію має ця "приправа"?

1. Вона дає тобі цінний час на роздуми

Під час розмови з носієм мови нашому мозку потрібен час для обробки інформації та організації мови. У такий момент просте слово-заповнювач, як трохи кулінарного вина, доданого шеф-кухарем під час перемішування на пательні, не лише покращує аромат страви, а й дає тобі кілька дорогоцінних часток секунди, щоб підготуватися до наступного кроку.

Замість ніяково мовчати, краще природно сказати "ммм..." або "ну...", і дозволити розмові продовжуватися в більш природному ритмі.

2. З нею ти звучиш більше як "місцевий"

Ніхто не говорить так, ніби пише наукову працю. Природна розмова сповнена пауз, повторень та спонтанних вигуків. Ці слова-заповнювачі — це "цибуля, імбир і часник" мови, вони додають смаку та ритму твоїм висловлюванням.

Коли ти почнеш їх використовувати, ти з подивом виявиш, що ти більше не холодний мовний механізм, а жива, емоційна місцева людина.

3. Вона по-справжньому "оживляє" розмову

Часто ми надто зосереджені на тому, "як мені відповісти", і забуваємо, що "спілкування" є двостороннім процесом.

Такі слова, як "Справді?", "Я зрозумів(-ла)", "Знаєш?", подібні до того, що ми часто говоримо китайською: "Угу", "Так-так", "А далі?". Вони посилають співрозмовнику сигнал: "Я слухаю, мені цікаво, продовжуй!". Це перетворює розмову з твого "сольного виступу" на справжню взаємодію з обміном репліками.

10 надзвичайно корисних іспанських "слів-приправ"

Готовий(-а) додати трохи "приправи" до своєї іспанської? Спробуй ці надзвичайно автентичні muletillas.

Коли тобі потрібно "потягнути" час...

Emmm…
- Це скоріше звук, що відповідає українському "е-е-е..." або англійському "Um...". Використовуй його, коли потрібно подумати, що сказати далі.
- “¿Quieres ir al cine?” “Emmm… déjame ver mi agenda.” (“Хочеш піти в кіно?” “Еммм... дай подивлюся свій розклад.”)
Bueno…
- Його значення — "добре", але як слово-заповнювач воно ближче до англійського "Well...". Може використовуватися для початку речення, вираження нерішучості або щоб дати собі трохи часу на роздуми.
- “¿Te gustó la película?” “Bueeeeno… no mucho.” (“Тобі сподобався фільм?” “Нууу... не дуже.”)
Pues…
- Як і Bueno, це універсальне слово-заповнювач, що означає "отже..." або "ну...". Ти почуєш його в будь-якій розмові.
- “¿Has hecho la tarea?” “Pues… no.” (“Ти зробив(-ла) домашнє завдання?” “Ну... ні.”)
A ver…
- Дослівно означає "дай подивлюся...", і вживається так само, як у китайській. Використовується, коли потрібно подумати або зробити вибір.
- “¿Qué quieres comer?” “A ver… quizás una pizza.” (“Що ти хочеш поїсти?” “Ну... можливо, піцу.”)

Коли тобі потрібно пояснити або доповнити...

Es que…
- Відповідає "справа в тому, що..." або "проблема в тому, що...". Це найкращий початок, коли потрібно пояснити причину або навести аргумент.
- “¿Por qué no viniste a la fiesta?” “Es que tenía que trabajar.” (“Чому ти не прийшов(-ла) на вечірку?” “Справа в тому, що мені довелося працювати.”)
O sea…
- Використовується для уточнення або подальшого пояснення того, що ти щойно сказав(-ла), відповідає "тобто..." або "я маю на увазі...".
- “Llego en cinco minutos, o sea, estaré un poco tarde.” (“Я прибуду за п'ять хвилин, тобто, трохи запізнюся.”)
Digo…
- Сказав(-ла) щось не те? Не бійся! Використовуй digo, щоб виправити себе, це означає "я мав(-ла) на увазі...". Це просто порятунок для початківців.
- “La cita es el martes… digo, el miércoles.” (“Зустріч у вівторок... тобто, у середу.”)

Коли тобі потрібно взаємодіяти або підтвердити...

¿Sabes?
- Ставиться в кінці речення, означає "Знаєш?", використовується для того, щоб отримати згоду співрозмовника або переконатися, що він слухає.
- “El nuevo restaurante es increíble, ¿sabes?” (“Новий ресторан неймовірний, знаєш?”)
Claro
- Означає "звичайно", використовується для вираження рішучої згоди, щоб сказати співрозмовнику: "Я повністю згоден(-на) з твоєю думкою".
- “¿Crees que es una buena idea?” “¡Claro!” (“Ти вважаєш, що це гарна ідея?” “Звісно!”)
Vale
- Особливо часто вживається в Іспанії, відповідає "добре", "ОК", використовується, щоб показати, що ти зрозумів(-ла) або згоден(-на).